Поетеса Тамара Голобородько народилася і виросла в селі Яроші на
Глобинщині. Закінчила філологічний факультет Полтавського державного
педагогічного інституту ім.. В.Г.Короленка в 1975 рі. Працювала вчителькою
української мови та літератури, початкових класів. Журналістську діяльність
почала в газеті «Зоря Придніпрів’я». Працювала заступником обласної газети
«Молода громада», зараз працює в міській газеті «Полтавський вісник».
У 1997 році прийняла хрещення, стала членом церкви ЄХБ «Надія» у Полтаві.
Разом з нею прийняли хрещення син Микола та невістка Юля.
Вірші надаються зі збірки поезій «Стежинками Божого слова», яка вийшла у
2003 р.
Навернення до Бога
Не на молитві у стінах високого храму –
Бог відшукав мене в темнім болоті гріха.
І стрепенулась душа моя – зболена рана –
Грішна моя, одинока і глуха.
Душе моя! Недостойна моя самарянко!
Скільки шукала ти воду – колодязь живий!
Доки Ісус у путі тобі сонячним ранком
Руку подав і сказав: «Уставай і живи!»
Очі незрячі! О, як вам до світла хотілось!
Йдучи наосліп, я тільки набралась біди.
Доки Ісус не підняв моє немічне тіло,
Руку подав і промовив: «За Мною іди!»
Світло моє! Охороно моя і твердине!
Радісно входжу в святий Твій великий
народ!
Боже життя мого!
Боже святий і єдиний!
Жити для Тебе – найвища з усіх нагород.
Заклик до покаяння
Хоч сите тіло, та душа порожня.
Хоч є життя, та змісту в нім нема
Невже і досі серця не тривожать
Слова Господні – істина сама?
«Прийдіть до Мене, змучені журбою,
Прийдіть до Мене, втомлені життям.
Я вас прийму, зігрію, заспокою,
Я мир і спокій душам вашим дам».
А світ бунтує вперто й непокірно.
Засліплений, гріха не визнає.
Глузує з того, хто в Ісуса вірить.
Супроти Того, Кому вірять, повстає.
У серці зваж коротке слово «каюсь».
Воно тебе до Бога приведе.
Тебе це кличуть. Це тебе чекають.
«Прийдіть до Мене…»
Але ти не йдеш…
Вірші для дітей
«Пустіть
дітей, і не забороняйте їм приходити до Мене,
Бо
Царство Небесне належить таким.»
Матвія
19:14
Не вкради
Які іграшки! Розбігаються очі!
Я ляльку таку, як у подруги хочу!
І велосипедик, і посуд дитячий!
Мамо, купи, а то зараз заплачу.
А як не купиш, сама я до двору
Чужих іграшок нанесу цілу гору!
Подумала мама і мовила мама:
«Хоч ми на землі, та Господь є над нами:
Усе Він бачить, усе Він знає.
Ніхто від Нього гріха не сховає.
Тож нехай знає дитина кожна:
Чужої речі брати не можна».
Дитяча молитва
Ти нас, Господи, навчи
Жити в цьому світі,
Щоб ходили ми завжди
У Твоєму світлі.
Щоб ми линули до Тебе
Серцем і думками,
Щоб ми змалечку ішли
Божими стежками.
Боже, хай Твоя рука
Нас оберігає,
І нехай Святий Твій Дух
Всіх нас врозумляє,
Щоб ми Біблії слова сміло промовляли,
Щоб Ісусове ім’я завжди прославляли.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|